Архів блогу

неділю, 2 жовтня 2016 р.

ЛИСЯЧА ТРАГЕДІЯ, або ПРИТЧА ПРО ГНУЧКІСТЬ І ТВЕРДІСТЬ


Одного разу Лев з широко відкритою своєю пащею наблизився до Вівці та запитав її чи від нього не тхне. 
- Так! - відповіла вівця!
- Дурна! - сказав Лев та з'їв її.
Потім він підійшов до Вовка та поставив те саме запитання.
- Ні! - відповів Вовк.
- Підлабузнику! - заревів Лев та розірвав його.
Тоді він підійшов до Лисиці та запитав те саме.
- Кажучи правду, пане, - відповіла Лисиця, - у мене такий нежить, що я абсолютно не чую жодних запахів. 
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
****Учень одного філософа пішов відвідати свого вчителя, який лежав на ліжку при смерті.
- Залишіть мені у спадок трохи Вашої мудрості, - попросив він.
- Бачиш мій язик? - запитав філософ.
- Бачу, - сказав у відповідь учень.
- А мої зуби? Чи всі ще там?
- Ні, не всі.
- А знаєш чому язик тримається довше від зубів? Тому що він м'який та гнучкий, а зуби тверді - тому і випадають. Тепер ти знаєш усе, що потрібно знати. Іншої мудрості я не маю. 


Немає коментарів:

Дописати коментар