Одному водієві посеред поля пізно ввечері несподівано пробилося колесо автомобіля. Він дуже засмутився, тому що не мав відповідного інструменту, щоби його замінити. Раптом вдалині побачив маленький вогник - то був будинок одного господаря, що жив посеред цього поля.
Водій швидко пішов в тому напрямку, тому що вже наближалася ніч.
Дорогою він думав: "А що, коли мені ніхто не відчинить дверей?"; "А що, коли у них не буде потрібного інструменту?"; "А що, коли вони не захочуть мені його позичити?".
Від таких непевних думок його тривога все зростала і коли, нарешті, водій підійшов до того будинку, то був такий збентежений та розлючений, що, як господар відкрив йому двері свого дому, замахав кулаком під носом у нього та закричав: "Тримай собі свій домкрат!"
Подобається нам чи ні, але наші думки визначають маршрут земної мандрівки, яку називаємо життям. Якщо будемо думати тільки про невдачі - то вони переслідуватимуть нас. Якщо думатимемо що ми є невиховані, неграмотні, некультурні - то такою і буде наша поведінка. Якщо говорити дитині, що вона дурна - то такою вона і виросте.
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
Йшов собі полем один подорожній і раптом побачив у траві якийсь предмет дивної форми, що його не міг добре розгледіти.
- Це змія, - подумав він.
Змія кинулася на нього і вкусила.
Пізніше тією ж дорогою йшов інший подорожній. Він також побачив у траві предмет дивної форми.
- Це птах, - подумав він.
Затріпотіли крила і птах полетів у небо.
Немає коментарів:
Дописати коментар