Мало хто знає, але існує астероїд, названий на честь поетеси.
Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.
Мало хто знає, але в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору.
Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси.
Леся Українка
42 роки ... Таким коротким було життя Лесі Українки. Але й досі вона є поетом, вірші якого читають і досліджують. Вона написала надзвичайно багато творів, працювала як викладач і науковець.
Леся (Лариса Косач-Квітка) народилася 1871 року. У 5 років вона навчилася читати, добре малювала, чудово грала на піаніно. Навчалася дівчинка вдома, її пізнавальні інтереси розвивали вчителі й рідна мати. Леся вивчила 10 іноземних мов. Найкраще знала німецьку та французьку мови.
Перший вірш Леся написала в 9 років:
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно ...
42 роки ... Таким коротким було життя Лесі Українки. Але й досі вона є поетом, вірші якого читають і досліджують. Вона написала надзвичайно багато творів, працювала як викладач і науковець.
Леся (Лариса Косач-Квітка) народилася 1871 року. У 5 років вона навчилася читати, добре малювала, чудово грала на піаніно. Навчалася дівчинка вдома, її пізнавальні інтереси розвивали вчителі й рідна мати. Леся вивчила 10 іноземних мов. Найкраще знала німецьку та французьку мови.Перший вірш Леся написала в 9 років:
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно ...
Мало хто знає, але якби Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.
Леся навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш. У 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Поетеса знала 7 мов – українську,французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською.
Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова як «напровесні» та «промінь»?
І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге – це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддамо перевагу слову «промінь» аніж його історичному попереднику «луч».
Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю.
Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…» Біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського вона написала поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про інакшу жінку, яку він насправді кохав.
Мало хто знає, але існує астероїд, названий на честь поетеси.
Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.
Мало хто знає, але в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору.
Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова.
Світлини 1888 р. і 1902 р.
Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами, добре знала латинь, перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не вчилась в школі. ЇЇ навчала мати (Олена Пчілка) і приватні вчителі.
Нещастя сталося, коли Ларисі було 11 років. Вона застудилася. Важка хвороба, операції забирали сили, але не зменшували потягу дівчинки до знань. Леся багато читала, коли місяцями змушена була лежати, не маючи сил піднятися з ліжка.
Леся мріяла побачити щасливим, вільним і освіченим свій народ. Політичні погляди Лесі Українки дратували владу, за нею постійно слідкувала поліція, а 1907 року навіть арештувала.
Леся потребувала дружби й ніжності. Вона закохалася у Сергія Мержинського. Її Сергій також був нездоровою людиною. Тому мати Лариси була проти близь-ких стосунків своєї дочки з Мержинським. Шість місяців помирав Сергій від турбекульозу, Леся весь час була біля нього, допомагала йому. Смерть Мержинського стала чор-ним днем її життя.
У віці 36 років Леся вийшла заміж за Климента Квітку. Климент був молодший за Лесю, також хворів на турбекульоз. До того ж він не міг забезпечити сім’ю грошима. Лікування Лесі в Криму, Італії, Єгипті, Німеччині та Австрії було дуже дорогим. Леся напружено працювала. Мати надавала їй матеріальну допомогу, але грошей все одно не вистачало.
Останні роки життя Леся вирвала у смерті. Вона багато писала. У цей час народилися такі твори, як „Лісова пісня”, „Стара казка”, „Камінний господар” та інші. Унікальний талант Лесі оцінили читачі й визначні письменники.
Узимку Леся жила в Італії або Єгипті, улітку – у Грузії. Вона дуже сумувала за рідними, за Україною.
1913 року Лесі не стало. Вона померла у грузинському місті Сурамі. Поховали Лесю Українку в Києві.
Немає коментарів:
Дописати коментар