"Что-то физики в загоне, что-то лирики в цене". Цей бородатий жарт досі залишається актуальним: здається, серед тих, хто обирає майбутню професію, прихильників гуманітарних дисциплін більше, ніж "технарів". Узяти хоча б ЗНО — на математику зареєструвалося набагато менше абітурієнтів, ніж на історію. Хто ж розвиватиме технології та виробництво? І що зможе запропонувати ринок праці армії юристів та економістів?
Цю проблему намагаються вирішити глобально — наприклад, зараз держава збільшує своє замовлення на підготовку ІТ-шників. Але цього замало — потрібно стимулювати вивчення природничо-математичних дисциплін, зацікавлювати ними ще в школі, аби старшокласники обирали фах не тому, що є шанс вступити на бюджет, а тому, що їм цікаві ті чи інші науки. Виші часто скаржаться на рівень підготовки школярів, на те, що на першому курсі університету доводиться надолужувати базові шкільні знання. Крім того, країні потрібні не тільки ІТ-шники, — у "Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року" основними високотехнологічними напрямами для України, без яких неможлива розбудова конкурентоздатної інноваційної економіки, визначені: розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, високотехнологічне машинобудування, створення нових матеріалів, розвиток фармацевтичної та біоінженерної галузі.
Можна робити реальні кроки й на місцях, прямо у школах. Центр "Розвиток корпоративної соціальної відповідальності" (Центр "Розвиток КСВ") започаткував соціальний проект для старшокласників "STEM: Професії майбутнього". У ньому взяли участь 5 авторитетних компаній-волонтерів: Melexis, Syngenta, Microsoft, SAP, UMG Holding та близько тисячі школярів.
Абревіатура STEM розшифровується так: наука (science), технологія (technology), інжинирінг (engineering) та математика (mathematics).
Суть проекту полягає в тому, що впродовж навчального року десятикласники (саме їм через рік доведеться обирати майбутню професію) відвідують інтерактивні заняття з інформатики, фізики, біології та хімії прямо в офісах компаній. Останні самі визначають теми занять, готують спікерів з-поміж своїх працівників. "Співробітники в захопленні, — розповідає Анна Маслікова, керівник адміністративного відділу "Melexis". — Якщо торік у проекті брали активну участь 3—4 співробітники, то цього року в нас уже сформувалася черга… Вони були дуже натхненні".
Як пояснили організатори проекту, він ставить перед собою чотири мети.
Перша — зацікавити школярів природничо-математичними науками.
Єлизавета Горбунова, вчителька "Скандинавської гімназії", що разом з учнями вже два роки поспіль бере участь у STEM -проекті, підкреслює: " Цей проект дуже допомагає дітям розкритися. Стандартно вважається, що STEM -науками можуть зацікавитися діти, які успішні у школі. А в мене половина учнів-учасників були "середнячками" — 5—7 балів у табелі. І вони найбільше розкрилися тут, діти почали серйозніше ставитися до навчання і до вибору майбутньої діяльності. Багато десятикласників ще не дуже уявляють, ким будуть, зазвичай батьки кажуть їм — підеш туди-то. А після таких проектів вони починають уже самі вирішувати: батьки хочуть туди, а мені цікаво ось це".
Друга мета проекту — показати розмаїття і міждисциплінарність професій та пояснити, що різні професії можна поєднувати, і чим більше міждисциплінарних знань ти матимеш, тим унікальнішим спеціалістом будеш.
Вікторія Нечипорук, керівник напряму маркетингових комунікацій Microsoft Ukraine, зауважує: "Щоб бути конкурентними на ринку, нам потрібні нові навички і знання. З десяти навичок, які визначив Інститут майбутнього, я виокремила 5 нових, найактуальніших (бо інші, такі як аналітичні здібності чи соціальний інтелект, — це, власне, те, чим ми всі вже користуємося), які ми зобов'язані формувати в дітей у школах: кроскультурна компетентність (вміння спілкуватися з людьми різних культур), уміння чітко формулювати думки на підставі даних, отриманих у нових медіа, вміння працювати з великими масивами даних, кросдисциплінарні знання (зараз недосить бути компетентним в одній царині, треба вміти працювати з колегами: sale повинен знати, що відбувається в маркетингу, фінанси — що відбувається в sale тощо). Насправді ІТ не обмежується ІТ-шниками. Це кросдисциплінарна сфера, яка наразі потрібна на будь-якій роботі. Я бажаю нам усім, щоб трансформації у сфері освіти відбувалися якомога швидше".
Третя мета проекту — мотивувати учнів свідомо обирати професію, керуючись своїми власними уподобаннями.
Олена Федько, менеджер корпоративних заходів і внутрішніх комунікацій компанії Syngenta, розповідає: "Ми — аграрна компанія, тож напрям, який охопили, — біологія й агрономія. Як ми розробляли лекції? Створили робочу групу: наші відділи PR, маркетингу, технічних сервісів сиділи кілька тижнів і брейнштормили, думали, що ж такого цікавого й доступного можна розповісти дітками. Ми — аграрна країна, але в нас живуть величезна кількість стереотипів, особливо в молодшого покоління, щодо аграрної сфери. І перше наше завдання було — зруйнувати стереотипи й показати, що таке аграрний бізнес для України. Запитання, з якого ми почали заняття з дітьми, звучало так: "Ваше уявлення про людину, котра працює у сільському господарстві?" — "Це старий дядько-тракторист з граблями і в брудних чоботях. У нього є трактор, що ледве повзе", — відповідали нам. На лекціях ми розповідали про найперспективніші напрями біології — біоінженерію, біоінформатику, біотехнології та біоніку. Ну й про те, що важливо для нас, — аграрний бізнес; наскільки він перспективний і важливий для України. Агрохолдинги, і наша компанія теж, стогнуть від нестачі спеціалістів у агросфері, бо це непопулярно, непрестижно. Коли я показувала дітям рівень зарплат у закордонних агрокомпаніях, завжди казала, що ми спокійно можемо позмагатися з ІТ-шниками. Але я не обманювала й визнавала: у селах, у маленьких фермерських господарствах справді зарплати дуже низькі. Однак кожен спеціаліст починає з маленького й доростає до великого. Крім того, ми возили дітей у наші лабораторії та на дослідні ділянки. Одна з наших цілей— залучати молодь у нашу сферу. Відгуки дітей дуже позитивні. Мене потішили останні роботи наших учнів, написані після лекцій. У них аграрій — це вже сучасна молода людина, з дуже хорошою маркою автомобіля, високою заробітною платою, дружиною й дітьми, з відпусткою на Мальдівах. Важливо, що наші співробітники також радо взяли участь у проекті. Для нас це перспективно, — ми готуємо майбутні кадри, це такий наш погляд уперед, бо ми отримаємо результат не тепер, а через 10 років".
Четверта мета проекту — популяризація інженерно-технічних професій серед дівчат. Це зустрічі з успішними жінками, котрі зробили кар'єру у сфері STEM-професій і вагомий внесок у розвиток технологій, це заняття з психологами і мотивуючі тренінги.
Енеш Бяшмурадова, учениця 10 класу столичної школи, розповідає: "Завдяки проектові я обрала свою професію. З самого початку хотіла йти на гуманітарний напрям, бо не була впевнена, що в мене вийде щось інше. Але мене завжди цікавили такі науки як хімія й біологія. Завдяки Syngentaя зрозуміла, що треба не боятися, а досягати мети. У проекті брали участь психологи, вони пояснили нам, як покроково досягати своєї мети. Я замислилася над професією агронома, мене також цікавить медицина та біоінженерія. Тепер ходжу на додаткові заняття з біології, — я зрозуміла, що насправді світ не обмежується гуманітарними науками. У школах нам нецікаво викладають. Мені здається, це одна з найбільших проблем. Діти не хочуть показувати і розвивати себе в науках. Просто не бачать у цьому нічого цікавого і не вчать. Тому багато хто йде в гуманітарну сферу".
За словами організаторів, наступного навчального року проект "STEM: Професії майбутнього" триватиме. Щоб узяти в ньому участь, школи мають подати заявку з відповідним мотиваційним листом — чому саме їм цікавий і важливий цей проект. У результаті конкурсу буде визначено нових учасників.
"Нашому освітньому сектору необхідно приділяти дуже багато уваги, — каже Вікторія Нечипорук. — Проблема є навіть із класичними базовими знаннями, я вже не кажу про те, щоб зацікавити. Якщо буде можливість зробити навчальний процес більш інтерактивним, цікавим, у ігровій формі, це змінюватиме освіту. На державному рівні педагоги й лікарі— наш біль, і я дуже сподіваюся, що найближчим часом це якось виправлятиметься, інакше в нас не буде майбутнього".
Немає коментарів:
Дописати коментар