10 помилок здобувача, 

або 

Чому вас не беруть на роботу

Кільканадцять років тому, починаючи викладати предмети "Українське ділове мовлення" та "Техніка пошуку роботи", я, здається, перечитала трохи чи не всі публікації про правила складання резюме та підготовки до співбесіди. Пізніше  я відкрила для себе той факт, що багато претендентів нехтують цією можливістю. І зовсім даремно, адже в результаті допускають банальні і досить прикрі помилки.

Помилки в резюме

Про те, як правильно писати резюме, в інтернеті можна знайти сотні, якщо не тисячі матеріалів. Правила його складання більш-менш універсальні, і з ними може ознайомитися кожен. Тому опишу тут тільки ті нюанси, з якими довелося зіткнутися на практиці.

Помилка перша: неадекватна мета

Як не дивно, для більшості авторів резюме, з якими довелося зіткнутися, призначення графи «мета» в резюме залишається загадкою. Хоча насправді воно просто як двері: тут потрібно всього лише вказати вакансію, на яку ви надсилаєте це конкретне резюме.

Справа в тому, що в компанії, особливо великій, може бути відкрито декілька вакансій, і менеджеру з персоналу потрібно зрозуміти, в яку стопочку відкласти ваш життєпис. А тому не треба писати в цій графі мету всього життя або професійної кар'єри на найближчі десять років.

Інший очевидний висновок з цієї ж інформації: для кожної вакансії мета резюме повинна бути своєю. Якщо ви вказали в графі мета «робота у великій міжнародній компанії» і надіслали його в невелику українську фірму - будьте готові як мінімум до питань на співбесіді на цей рахунок. Як максимум - ваше резюме зовсім не приймуть до розгляду за формальною ознакою.

Помилка друга: зайві елементи в резюме

Звичайно, резюме повинне відображати всі якості претендента, у тому числі (для деяких професій) - креативність і неординарність. Але іноді претенденти відверто перегинають палицю. Доводилося стикатися з резюме, що містять епіграф, цитати відомих людей, і навіть цитати висловів самого автора резюме. А іноді і все перераховане разом.

Загалом, надлишку креативу в резюме краще уникати. Хіба що ви влаштовуєтеся на посаду аніматора. В іншому випадку, навіть якщо світогляд когось із великих людей вам дуже близький, і ви вважаєте це необхідним підкреслити - використовуйте графу «Про себе» або «Інтереси і захоплення».

До слова, думки з приводу того, чи потрібно в резюме фото здобувача, різняться навіть серед менеджерів з персоналу з великим стажем.

Універсальна порада звучить так: вказуйте в резюме тільки те, за що вас повинні взяти на роботу. Якщо ви претендуєте на посаду телеведучого, то фото не завадить. Якщо ж ви хочете влаштуватися програмістом, то зовнішність - не той критерій, за яким вас будуть оцінювати.

Помилка третя: занадто докладний опис ваших заслуг

Перше правило написання резюме говорить: резюме не повинне перевищувати за обсягом в одну сторінку. У виняткових випадках - коли ви дійсно кваліфікований фахівець із великим досвідом - припустимо дві сторінки.

Якщо у вас не виходить вміститися в такий обсяг, видаліть зайве. Деякі здобувачі примудряються перерахувати в резюме всі вивчені в університеті предмети і описати всі обов'язки на попередньому місці роботи. Це зайве: варто залишити тільки те, що стане в нагоді в оцінці вас як кандидата на конкретну вакансію.

Те ж стосується і вашої додаткової освіти: якщо ви претендуєте на посаду бухгалтера, то про пройдені курси крою та шиття можна не писати. Не перераховуйте курси іноземної мови - краще у відповідні графі вкажіть мови, якими володієте, і ваш рівень. Зайвим буде вказівка окремих лекцій або презентацій, які ви відвідали, навіть якщо їх проводили імениті лектори. Очевидно, що лекція не підвищила радикально вашу кваліфікацію, і, акцентуючи на ньому увагу, ви змусите роботодавця думати, що нічим істотним похвалитися не можете.

Ще один невдалий крок: перерахування всіх ваших опублікованих робіт. Це допустимо, якщо їх у вас в наявності не більше трьох-п'яти штук. Але зустрічаються претенденти, які вказують у резюме дві сторінки посилань на свої статті в інтернет-виданнях. Не робіть так: навіть якщо роботодавцю цікаво, як ви пишете, він не захоче перечитувати два десятка статей. І вже тим більше не змушуйте його тикати в усі посилання навмання. Краще самі виберіть три-чотири найкращі публікації, відповідні темі вакансії, і вкажіть їх назви з гіперпосиланнями - заодно представите свої журналістські або письменницькі здібності в кращому світлі.

Помилка четверта: сумбурна подача інформації

Видаляти зайве корисно ще і для того, щоб роботодавцю відразу кинулися в очі ті якості, які роблять вас підходящим кандидатом на конкретну посаду. Але і решту інформації потрібно структурувати так, щоб вона служила цієй меті.

Приміром, освіту краще описувати у зворотному хронологічному порядку - починаючи з останньої отриманої кваліфікації. Якщо їх декілька - з тієї, яка відповідає вакансії. Тоді до вашої початкової школи роботодавець може і не дочитати, а от якщо станеться навпаки - буде прикро. Аналогічно описується і досвід роботи, якщо у вас вже було кілька робочих місць.

Зовсім не бажано змішувати в тексті резюме мови: пишіть на якійсь одній, бажано на тій, на якій складено опис вакансії. Якщо цим критерієм скористатися неможливо - використовуйте «безпрограшну» державну мову. Якщо для вакансії потрібне обов'язкове володіння, скажімо, англійською - то краще на ній і писати резюме.

Крім цього, не бажано змішувати в тексті резюме різні стилі. По суті це все-таки формальний документ, і навіть якщо ви письменник-фантаст - в резюме краще дотримуватися офіційно-ділового стилю. Для більш «живого» звернення до роботодавця можете використовувати супровідний лист.

Помилки на співбесіді

Якщо ваше резюме «спрацювало» і вас запросили на співбесіду - не поспішайте розслаблятися. На цьому етапі претенденти також роблять чимало помилок, яких не так складно уникнути.

Помилка п'ята: ви нічого не знаєте про компанії та вакансії

Кожен роботодавець хоче бачити, що здобувач мріє працювати саме у нього. «Я хотів би працювати у великому банку, але поки мене не беруть, перебьюсь тимчасовим заробітком у вашій організації» - як би говорить претендент, який не захотів зібрати інформацію про компанію, куди прийшов на співбесіду.

Але навіть якщо ігнорувати цей факт, вивчити інформацію про компанію вам буде корисно: можливо, вона вам не підходить, і не варто витрачати час на співбесіду.

Звичайно, буває так: ви розмістили резюме на сайті пошуку роботи і отримали пропозицію від невідомого ТОВ, яке не має навіть сайту в інтернеті. У такому разі дізнатися багато про компанію заздалегідь не вийде. Але, принаймні, ви повинні мати уявлення про професію, на яку претендуєте. Кандидат в журналісти, не здатний назвати жодного відомого українського або іноземного журналіста, виглядає не дуже переконливо.

Помилка шоста: ви приходите не вчасно

Вважається, що запізнитися на співбесіду - значить гарантувати собі відмову в прийомі на роботу. Загалом, так і є - запізнившись на півгодини, ви уславитеся неорганізованою і безвідповідальною людиною, а таку мало хто захоче бачити своїм співробітником.

Якщо через форс-мажор ви не встигаєте приїхати вчасно, то, як мінімум, зателефонуйте і попередьте про запізнення заздалегідь. Так ви не позбудетеся від негативного амплуа повністю: швидше за все, ви все одно вибиваєте з графіка вашого потенційного начальника. Але цей «прокол» ви зможете загладити, якщо вразите його уяву на співбесіді.

Ще більш невдале рішення - прийти раніше призначеного часу. З'явившись за півгодини до співбесіди, ви ставите роботодавця в незручне становище, якщо звичайно у нього немає приймальні, в якій вас попросять почекати. Уявіть, що через вас керівнику або менеджеру по кадрам доведеться квапливо проковтнути обід  або зовсім його відмінити: ви б самі в такій ситуації захотіли брати себе на роботу?

Якщо так вийшло, що ви приїхали на співбесіду раніше, то краще прогуляйтеся навколо офісу або зайдіть в найближчий магазин, але в двері до роботодавця постукайте вчасно.

Помилка сьома: ви показуєте, що вам не цікаво

В той момент, коли вам розповідають про посадові обов'язки і умови вакансії, має сенс слухати уважно, дивлячись на співрозмовника. Здобувач, який вивчає в подібній ситуації плакати на стінах або розглядає інших співробітників, з дуже низькою ймовірністю зацікавить роботодавця. Не дивуйтеся, якщо після такої співбесіди вам не передзвонять.

Звичайно, може бути, що вакансія не виправдала ваші сподівання і вам дійсно дуже нудно. Але тоді логічно буде сказати про це інтерв'юеру і не займати його час.

Помилка восьма: ви хочете показати, що ви знаєте більше роботодавця

Цілком можливо, що ви захистили дисертацію за методами статистичного аналізу. Але навіть якщо керівник підрозділу, в якому ви хочете працювати, неправильно вжив статистичний термін - не треба поправляти його прямо на співбесіді. Знайдіть інший спосіб продемонструвати свої блискучі знання - і, можливо, за них вас візьмуть на роботу. Але не намагайтеся повчати роботодавця на співбесіді, в такому випадку вас хіба що вважатимуть вискочкою.

Якщо ж вам здалося, що в компанії взагалі працюють не так як потрібно, і ви все знаєте краще, то подумайте: чи потрібна вам ця робота? Може, вам краще відкрити свою компанію?

 

Не менш важливо

Навіть кандидат із блискучим резюме, що чудово показав себе на співбесіді, може «пролетіти» повз вакансії. Тому є як мінімум дві причини.

Помилка дев'ята: ви несерйозно сприйняли тестове завдання

Якщо після або під час співбесіди вам запропонували пройти тестове завдання, то знайте - ось він, визначальний момент вашого працевлаштування. Саме зараз ви зможете (або не зможете) компенсувати коряве резюме або запізнення на співбесіду і підтвердити свій високий професіоналізм.

Для початку зовсім не зайвим буде це завдання записати, особливо якщо виконувати його ви будете вдома. І тут також вам допоможе інформація про те, чим займається і як працює компанія.

Наприклад, якщо ви претендуєте на посаду журналіста і вас попросили написати текст, то обов'язково почитайте матеріали видання, до якого ви влаштовуєтеся на роботу. Найбільша помилка, яку роблять кандидати в таких ситуаціях - не скористатися цією безкоштовною підказкою щодо стилю, використовуваної лексики тощо. Друга помилка - скопіювати інформацію або цілі фрази зі статей, що вже вийшли. І природно, ніхто не оцінить текст, написаний неграмотно чи суржиком.

Помилка десята: компромат у соцмережах

Крім оцінки претендента за формальними ознаками - резюме, кваліфікація, співбесіди, роботодавець захоче отримати інформацію про кандидата з незалежних джерел. Навіть не сумнівайтеся, що він буде вивчати ваші профілі в соціальних мережах і блоги. Звичайно, тут можуть зіграти роль суб'єктивні фактори та вподобання вашого майбутнього начальника. Але якщо вам відмовили в десятці компаній поспіль, то причина може критися в вас.

Якщо ви починаєте пошуки роботи, то варто переглянути вміст своїх сторінок в інтернеті. Деякі претенденти забувають навіть відписатися від расистських та порнографічних груп у соцмережах і видалити фотографії, на яких вони зображені у п'яному або іншому непривабливому вигляді. Важливо також уникати надмірно експресивних, агресивних і нецензурних постів і коментарів. В іншому випадку взяти вас на роботу зможе тільки організація, геть позбавлена доступу до інтернету.

Повністю ж сторінку краще не приховувати: нехай роботодавець задовольнить здорову цікавість і дізнається, яка ви цікава і багатогранна особистість.

Висновок

Безумовно, ідеальних резюме та співбесід не буває. Кожен із нас, проходячи процедуру пошуку роботи вперше, допускає ті чи інші промахи. Тому, навіть якщо ви помітили за собою якісь з описаних тут помилок - не турбуйтеся. Адже вміння їх уникати приходить із досвідом. І якщо, приміром, у Німеччині школярів вчать писати резюме ще з середніх класів, то українським молодим фахівцям доводиться осягати це нехитре мистецтво вже після закінчення ВНЗу і самостійно