До Інтернету ми
заходимо щодня,
Тепер там вся уже сім’я –
І ти, і брат,
твоя сестра,
Твої батьки,
зареєстрували навіть... дідуся!
Усі сидять у
Однокласниках, Вконтакті,
Спостерігають
щось, як у театрі.
Всі ігри й
спілкування-в Інтернеті,
тож і летять
усі додому, наче на ракеті.
І так завжди –
це ж мережева павутина,
Вона щодня
притягує людину.
І так потрішечки
звикаємо до цього,
А час біжить,
ми не звертаємось до нього.
Летить, немов
ракета,
А ми всі знову
біля Інтернета...
Задесенець Ірина, Боромлянський
НВК
Мережева павутина... Вона - як Єва: манить, затягує, обплутує...Ні дня, ні ночі ми не можемо прожити, щоб не користуватись ІНТЕРНЕТОМ. Адже він увірвався в наше життя стрімко і впевнено, і нині світ зовсім не уявляється без нього. І - цікава річ: чим більше ти вмієш, тим більшого хочеться, адже стільки незвіданого! Коли ми тільки починали, промайнула думка: ну, це все, з цих хащів не вибратися ніколи, тут можна і застрягнути! Та я змогла - навчилася тому, про що й не мріяла, і цілком цим задоволена. Спасибі ТОБІ, МЕРЕЖЕВА ПАВУТИНКО, і ВАМ, наші ТРЕНЕРИ!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар