методичний портал ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей": Діловодство (вимоги до оформлення листів, наказів,...

методичний портал ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей": Діловодство (вимоги до оформлення листів, наказів,...: Про затвердження Інструкції з діловодства у ПТНЗ усіх типів і форм власності    На виконання постанови Кабінету Міністрі...

методичний портал ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей": Програма розвитку і функціонування української мов...

методичний портал ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей": Програма розвитку і функціонування української мов...: Шановні колеги!  Пропоную Вам ознайомитись з Програмою розвитку і функціонування української мови у Запорізькій області на 2016-2020 р...

Перекази. ІІІ курс. Група № 23

Лесина подорож до пірамід

Подорож до пірамід відбувалася навмисне звечора, щоб по­дивитися на тисячолітні пам’ятники в місячну ніч, коли вони здаються особливо величними й загадковими. До того ж у такий час менше помітні пошкодження, яких зазнали ці витвори від довгого часу й безжалісного впливу людини. Ще здалеку, на під­ході до групи пірамід, хтось згадав, що понад сто років тому на цьому місці проходив Наполеон зі своєю армією. Показуючи рукою на піраміди, він сказав своїм воякам:

— Солдати, на вас дивляться сорок століть із висоти оцих пі­рамід! Цього досить, щоб бути хоробрим!

Мандрівники минули піщаний горб, спустилися в неглибоку улоговину й звідси дивилися на громаддя трьох пірамід, що ви­мальовувалися на тлі неба монументальними силуетами. З цієї тисячолітньої тиші раптом прорвалося моторошне завивання шакалів. Леся разом з іншими обійшла поволі Хєогісову пірамі­ду, яка вражала своєю величчю.

Цю найбільшу кам’яну споруду стародавнього світу збуду­вав для себе фараон Хеопс майже три тисячі років до нашої ери. До Ейфелевої вежі в Парижі це була найвища споруда світу — сто сорок шість із половиною метрів. Її складено з точно виріза­них і щільно припасованих вапнякових блоків масою майже дві з половиною тонни кожний. На цю споруду було використано два мільйони триста тисяч таких блоків. Це неймовірна річ для тодішньої техніки, власне, за її відсутності. Поряд стоїть пірамі­да Хефрена, нижча від попередньої лише на три метри.

Дивне почуття опанувало всіх, коли проходили поміж цими двома рукотворними скелями. Хоча відстань між ними була до­сить велика, однак здавалося, немов щось зависло над головою й тисне до землі. Ішли мовчки, намагаючись ступати безшумно. На обличчях — чи то затамований страх, чи просто пригнічення.

Коли трохи відійшли, Леся немов сама до себе сказала, що стан деякого збентеження й розгубленості цілком зрозумілий: перед собою бачиш усю марність величної праці, укладеної (з примхи деспота) у нікому не потрібну геометричну фігуру, бачиш трагедію стародавнього народу.

Після цього мандрівники попрямували до статуї Великого сфінкса, що височіла поблизу пірамід. На Лесю дивилася кам’яна напівлюдина-напівзвірина з рештками лев’ячої гриви, з дірка­ми на місці носа й очей. Кажуть, що голова сфінкса свого часу слугувала мішенню для наполеонівських солдатів.

Тисячі років ця потвора непорушно дрімає серед пустелі. Витесана із суцільної кам’яної брили, вона сягає двадцяти мет­рів заввишки, п’ятдесяти семи метрів завдовжки і важить майже п’ятнадцять тисяч тонн.

«Ми бачили великі піраміди й Великого сфінкса, — писала Ле­ся, — це справді щось єдине на цілім світі! Ніякі картини, фотогра­фії не можуть дати справжнього поняття про душу цих камінних істот. Особливо сфінкс — він має велику тисячолітню душу, живі очі, він немов бачить вічність. А який там пейзаж перед очима сфінкса! Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував, і те­пер тільки я зрозуміла до кінця його геніальний хист».

428 слів     

За А. Костенком

ПЕРЕКАЗ

Краса і сила, або Цирульники-каноніри

Здавалось би, що може бути спільного між тендітними твор­цями краси — перукарями та безжальними слугами Марса — пушкарями? А втім, коли вчитатись у статут київського цеху ци­рульників, то стане зрозумілим, що, говорячи по-сучасному, перед тим, як претендувати на членство в перукарській органі­зації, кандидат був зобов’язаний належним чином вивчити ар­тилерійську справу. «Це ж чому?» — здивовано запитаєте ви. А тому, що перший пункт цехового статуту зазначав: «Щоб уся­кий з братії майстрів-цирульників на сходці загальній, а найго­ловніше — під час проведення церемоній, організованих магіст­ратом київським, при гарматній пальбі був і ту гарматну пальбу виконував належним чином; а якщо хто-небудь буде відмовля­тися від того, то його з відома київського магістрату карати ув’язненням і стягненням штрафу — п’ять фунтів воску». Ось такими серйозними могли бути наслідки для кожного, хто ухи­лявся б від цього обов’язку.

І справді, відмовитися від нього ніхто не міг, адже жорстка регламентація життя середньовічного міста базувалася перед­усім саме на цеховій організації людських спільнот. Ремісничі цехи виступали своєрідними цеглинками, з яких вибудовувався нездоланний мур міського самоврядування. Цехи як соціальні асоціації, організовані за професійним принципом, мали значні права, але водночас і чітко визначені зобов’язання перед загаль­номіською громадою.

Так само визначалося й місце кожного окремого члена все­редині цехової організації. Цех обмежував його свободу, але й надавав можливість працювати за вибраним фахом. Так, дев’я­тий пункт статуту цирульників постановляв: «Ніхто із сторонніх майстрів-цирульників, не вступивши до організації, працювати не повинен». А коли б хто-небудь знехтував цю заборону, то від нього мали право насильно забрати весь інструмент на користь цеху цирульників.

Десятий пункт статуту визначав коло посадових обов’язків майстрів: цирульник повинен був не лише вміти голити бороди, а й лікувати рани, хвороби шкіри, виривати зуби, ставити п’яв­ки тощо. Отже, крім власне перукарської вправності, мав одночасно володіти вмінням і гармаша, і фельдшера, і стоматолога, і дерматолога!

Цей статут, ухвалений на загальних цехових зборах у червні 1767 року, свідчив про перемогу цирульників у боротьбі за власні інтереси, і саме цю дату нині можна було б святкувати київським перукарям як офіційний рік свого народження. Зви­чайно ж, і до цього року в Києві голили бороди й робили, імовірно, дуже модні зачіски. Проте спочатку тодішні перукарі входили до складу цеху кравців. А кравці, як видно зі скарги перукарів до київського магістрату, виявляли до них «крайню зневагу», обме­жували їхні права. Подавши батькам міста скаргу, цирульники попросили дозволити їм вийти з кравецького цеху та заснувати власний цех, і зрештою магістрат дав такий дозвіл. Отоді-то й доручили цирульникам доглядати й обслуговувати міську арти­лерію. зобов’язавши їх утримувати гармати в доброму стані та з них під час церемоній салют «належним чином здійснювати».

410 слів     

За В. Горобцем

методичний портал ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей": чи готові Ви до творчої діяльності?

методичний портал ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей": чи готові Ви до творчої діяльності?: Шановні педагоги ДНЗ "ЗППЛ"! Пропоную Вам пройти анкетування ,  щодо Вашої готовності творчо та натхненно працювати! Дяк...

методичний портал ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей": Діагностична карта підвищення рівня методичної ква...

методичний портал ДНЗ "Запорізький правобережний професійний ліцей": Діагностична карта підвищення рівня методичної ква...: Шановні педагоги ДНЗ "ЗППЛ"!  Скористуйтесь посиланням , щоб пройти діагностування.  Дякую за співпрацю! Згурська Т.В....