Козаки мали звичку давати одне одному прізвиська. Це були влучні назви, що характеризували козацьку персону іноді набагато краще, ніж могла зробити ціла автобіографія кожного з них. Прізвиська козаків стали основою їхніх прізвищ, в подальшому зафіксованих різними документами, реєстрами та переписами.
Потреба давати прізвисько випливала з того, що ідентифікація та навіть проста функція управління, організації і самоорганізації козацького товариства вимагала швидкості та мобільності. Називати одне одного повним ім’ям, по-батькові та по прізвищу було дуже довго, а самих імен для ідентифікації нашвидку просто не вистачало – адже було багато однакових імен, одне тільки козацьке ім’я «Іван» чого варте. Тому практика січового, степового і військового життя сприяла виникненню прізвиськ.
Прізвиська надавалися стихійно, і в основу їх лягала якась особлива ознака кожного козака або обставини, котрі були тісно пов’язані з його особою. Типовими прізвиськами козаків вважали сполучення кількох слів, наприклад Нетудихата, Давигора, Розбийголова, Нелийвода, Ловикінь. Такі прізвиська мали на меті пояснити особливості поведінки або фіксували певні життєві випадки, що траплялися з козаками. Специфічні риси козацького зовнішнього вигляду мали власне відображення у прізвиськах: Кривоніс, Сліпий, Кривий, Оселедець, Кулак. Часто прізвиська мали інше походження – відповідно до роду діяльності, заняття, функцій в козацькому війську: Пушкар, Обозний, Коваль, Швець, Бондар, Козачок. Таке джерело козацьких прізвиськ було споріднене із загальнонародним, адже давньоруські території з непокозаченим населенням теж характеризуються подібними прізвиськами, а згодом – і документально затвердженими прізвищами. Ще одним джерелом прізвиськ було використання назви батька конкретного козака або його прізвища: Іваненко, Степанчук, Сокирчук, Томиленко, Охріменко, Гриців, Чубенків.
Досить часто прізвиська з жартівливих перетворювалися на дуже поширені і навіть шановані, а іноді навпаки – на зовсім непопулярні, оскільки козацьке життя вимагало швидкої реакції на поведінку кожного козака з усього товариства. Прізвиська допомагали козакам здійснювати комунікацію у ворожому оточенні, під час здійснення шпигунських, розвідувальних доручень або диверсій. Принципи побудови та виникнення прізвиськ допомагають вивчати генеалогію давніх козацьких та великої кількості сучасних українських родин.
ДЖЕРЕЛО: http://blog.i.ua/user/3784740/1248868/
Немає коментарів:
Дописати коментар