Видатні люди. День 25 жовтня для батька «Сатани»

День перший – день останній

Джерело: HTTP://UAHISTORY.COM/ ГАННА ЧЕРКАСЬКА, краєзнавець, вчитель, журналіст.

25 жовтня 1911 р. у с.Зирянова Іркутської губернії народився Я́нгель Миха́йло Кузьмови́ч – вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки.

Дід Михайла Кузьмича по батьковій лінії, Лаврентій, був висланий із Чернігівської губернії за бунтарство на каторгу, потім на вічне поселення. Із дружиною та дітьми він у 1880-х роках оселився в с.Зирянова, де згодом народився майбутній конструктор. Через це, як згадував сам Янгель, на батьківщині його з трьома братами по-доброму називали «хохлами». М.Янгель досліджував походження свого прізвища. Пов’язував його зі словом «янга» — ківш, у якому запорожці варили їжу. Так само називали людину, яка черпала та роздавала їжу. Хоча є підстави вважати, що прізвище походило від українського слова «янгол». Вдова М.Янгеля, Ірина Стражева, у передмові до українського видання своєї книги «Тюльпани з космодрому» писала: «Я щаслива, що цю книгу багато українців зможуть прочитати рідною мовою. Михайло Кузьмич був тісно пов’язаний з Україною, її чудовими людьми. Тут колись жили його діди і це коріння, яке сягає глибини років, незаперечно лягло в основу формування його характеру, становлення його особистості».

Під керівництвом М.Янгеля створено кілька класів і поколінь радянських стратегічних бойових ракет, зокрема одно- і двоступінчасті ракети на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування 1-го покоління, двоступінчасті ракети з дальністю польоту понад 11 тис. км і складними рішеннями бойових завдань, ампулізована рідинна ракета зі строком перебування в заправленому стані понад 5 років, твердопаливні ракети з високими техніко-тактичними характеристиками. Під час проектування бойових ракет передбачалося використання їх і як носіїв космічних апаратів, що привело до появи штучних супутників Землі («Космос», «Циклон», «Зеніт»). Створив науково-конструкторську школу.

Для міжпланетних перельотів Янгель створив посадочний модуль «Блок Є». Його остання робота – РС-20 (СС-18) американці назвали «Сатана» є у «Книзі рекордів Гіннесса» – як «найпотужніша міжконтинентальна балістична ракета в світі».

Він створив гарну сім’ю (у травні 1939 р. одружився з Іриною Стражевою, виховали сина й дочку, онуків).

Любив із вівчаркою ходити на рибну ловлю. Дуже багато палив. Саме ця шкідлива звичка врятувала конструкторові життя увечері 24 жовтня 1960 р., коли на стартовому майданчику №41 космодрому Байконур (полігон №5) за півгодини до першого пуску стався вибух ракети Р-16, конструктора Михайла Янгеля. Почалася пожежа внаслідок несанкціонованого спрацьовування одного із пневмоклапанів, що тривала дві години. Загинуло від 74 до 126 осіб, серед яких Головний маршал артилерії Митрофан Недєлін, 10 осіб померли в госпіталі.

Конструктор ракети Михайло Янгель, Мрикін, Йосип Ян і Богомолов перед стартом ненадовго відійшли покурити. Вони вижили.

Коли 25-го жовтня у день свого народження Янгель докладав Хрущову про трагедію, той запитав про долю Недєліна. Янгель відповів, що Митрофан Недєлін загинув. «А ти чому живий?» – поставив питання руба Генсек. За кілька годин у 49-річного Янгеля стався перший інфаркт. 25 жовтня 1971 р. у Москві під час свого 60-ліття М. Янгель переніс п’ятий інфаркт.

Іменем М.К.Янгеля названі астероїд, кратер на Місяці, пік на Памірі.