У Швеції відкрився перший фестиваль українського кіно

http://znaj.org.ua/news/world/4011/u-sveciyi-vidkrivsya-pershij-festival-ukrayinskogo-kino.html
Перший фестиваль укр. кіно в Швеції

Океан Ельзи - Не твоя війна (official video)

Скоромовка Мар'яни

Перевір знання з літератури!

Тестування. Укр. літ. Програма 10-го класу

Українська література. Рівень стандарту. Підручник. 10, 11 кл.

Українська література. Рівень стандарту. 10 клас

Українська література, 11 клас (підручник;Семенюк)

Моє чарівне Запоріжжя

Чудеса України. Запоріжжя...

 Театр Магара

Мости Запоріжжя. Історія

Мости Запоріжжя

  

Особливості ЗНО з укр. мови-2015

 Особливості ЗНО з укр. мови та літ. - 2015

Найвищі водоспади Карпат

Водоспади

В ЮНЕСКО прийняли резолюцію по Криму

           Виконавча рада Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) прийняла переважною більшістю голосів резолюцію про продовження моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим.

           За текст резолюції проголосували представники 19 країн-членів ради, 4 країни виступили проти, 25 країн утрималися від голосування і 10 не брали участь у засіданні 196-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО.

          Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв з робочим візитом перебуває у Франції. До 17 квітня в Парижі запланована ціла низка заходів, присвячених питанню України і тимчасово окупованого Криму. Джемілєв мав виступити на засіданні виконавчої ради ЮНЕСКО 16 квітня і розповісти про стан справ в окупованому Криму. 

СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ

СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ  закликає ЮНЕСКО засудити порушення прав людини в нелегально окупованій Російською Федерацією Автономній Республіці Крим...

"Обрій " - газета профтехосвіти Запорізької області. Березневий випуск

"Обрій " - газета профтехосвіти Запорізької області

ВЕСНЯНІ СВЯТА В ДНЗ "ЗППЛ"

Весняні свята

в Запорізькому правобережному професійному ліцеї

      Весна… Цей час був колись початком нового року. Пробуджувалась природа, прокльовувалась рання травичка... А хлібороб із нетерпінням чекав погожих днів, щоб розпочати роботу на землі: виорати поле, заскородити його і засіяти добірним зерном... Саме тому на початок весни припадає багато свят, і всі вони в Україні завжди проходили з особливою шаною і урочистістю. Народні свята сповна розкривають духовний світ українців.

       Прихід весни пов'язували зі святом Явдохи, котре припадає на 14 березня. Цей день колись був першим днем нового року. До цього свята випікали обрядове печиво: «жайворонки» і «голубки». Дівчата й хлопці брали їх у долоні і з простягнутими руками закликали весну-красну піснями та хороводами. 

          З метою ознайомлення учнів із цими традиціями були проведені такі позакласні заходи, як «Прийди, прийди, весно, прийди, прийди красна!», «А вже весна, вже красна...» ознайомлення з веснянками «Благослови, мати, весну закликати», під час яких учні змогли взяти участь у святкуванні приходу весни.

           Найочікуваніше свято весни - Великдень. Цьому святу передує Вербна неділя, коли святять вербні гілочки, адже вони мають захисну силу, вважаються лікувальними.

           Перед Великоднем тиждень мав назву Білий. Кожен день мав свої функції: у понеділок білили в хатах; у вівторок - прибирали, мастили підлогу; в середу - прали і прасували; в четвер (ЧИСТИЙ) - купались до сходу сонця, вимітали подвір'я, вичищали курник, прибирали могилки померлих, в п'ятницю (вона називається страсною) - пекли паски та садили капусту; в суботу - готували великодні страви, фарбували і розписували яйця.

В ліцеї проводяться різноматні заходи, до яких долучаються учні всіх курсів. На Білому тижні завжди проводиться конкурс на кращий малюнок до Великодня, на кращий вірш, а також виховні години, присвячені Світлому Дню Воскресіння Христового та приготуванням до його святкування. 

Завершується тиждень виставкою пасок та писанок, учні демонструють свої знання про традиції Великодня та проявляють свої кулінарні і художні здібності.

         Власноруч виготовлені писанки, паски та та інші атрибути Великодня передають енергію Божої благодаті кожному, хто прийшов на виставку. 

 Ми не лише вкотре привернули увагу до Пасхальних свят, але й показали, наскільки талановиті наші учні.

З найкращими побажаннями зібрали ми великодні продукти і для наших хлопців-вояків, залучившись до акції «Подаруй Герою свято! Великодній кошик на передову».

Весна – це завжди початок нового та світлого, пробудження природи та світлого свята Великодня, і колектив ліцею долучився до цих свят, відкриваючи для себе багато нового, згадавши давні традиції, створив святковий настрій.

Тож бажаємо усім наснаги на подальші місяці навчального року, творчої наснаги, злагоди і мирного неба над головою! Нехай це велике свято наблизить нас до такого довгоочікуваного закінчення війни, адже Великдень – це тріумф життя над смертю, добра над злом, перемога правди над брехнею!!

Хай милосердям всіх освятить Бог!

Хай вас минають заздрощі й зневіри.

З Великоднем у серці, без тривог

Весну стрічайте в запашнім цвітінні!

ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРАВОБЕРЕЖНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ – ОДИН З НАЙСТАРІШИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ.

Блог Павленко Олени. ДНЗ "ЗППЛ"

Абітурієнту - 2015. ЗНО

 Випускнику - 2015.

ДПА - 2015. Переказ. Чоловік з ароматом кави

Чоловік з ароматом кави

Правило "30 секунд"

30 секунд

«После каждой лекции, встречи или любого другого важного опыта потрать тридцать секунд — ни больше ни меньше — и запиши самые важные пункты». — Этот совет дал когда-то один пожилой господин своему внуку, которому сейчас идет пятый десяток. Сегодня этот человек — серый кардинал делового мира...

ДПА - 2015. Переказ. Скам'янілі дерева

На початку сімдесятих років минулого століття під час розробки піщаного кар'єру неподалік міста Дружківки Донецької області було виявлено цікаву знахідку. На площі в один гектар серед твердих, наче граніт, пнів було розсіяно безліч скам'янілих шматків дерева. Їх розміри були різні: одні ледве сягали двох–трьох сантиметрів, інші – кількох метрів. А на північно–східній околиці селища було знайдено цілий мінералізований стовбур завдовжки в шість метрів і завтовшки в метр.

За свідченнями археологів і геологів, які досліджували цю територію, дерева були розташовані в земних надрах майже вертикально. Деякі з них піднімалися над підошвою кар'єру на дванадцять, а подекуди й на п'ятнадцять метрів, кореневище ж ішло ще далі вглибину. Розглядаючи тонкі зрізи стовбурів під мікроскопом, учені навіть змогли роздивитися в них клітинну будову Зовні скам'янілі дерева були схожі на тільки–но спиляні, тільки були вони набагато важчі за деревину, і в них дуже чітко можна було побачити кристали кварцу.

Дослідники з'ясували, що знайдені біля міста Дружківки скам'янілі дерева росли в лісах на березі річки понад двісті п'ятдесят мільйонів років тому, коли клімат у цій місцевості був зовсім інший . Висота дерев сягала сорока, а іноді й п'ятдесяти метрів. Найвірогіднішою причиною знищення прадавнього лісу став сильний ураган, який вирвав дерева з коренем. Гіганти попадали в воду, доступ повітря до них припинився, і там вони пролежали сотні років, не розкладаючись.

З часом на місці прадавнього лісу утворилося море. На той час дерева покрив товстий шар осадової породи, але морська вода продовжувала просочуватися. Вона вимивала зі стовбурів органічні речовини, і замість них накопичувалися мінерали. Таке скам'яніння дерев відбувалося протягом тисячі років. Про це свідчать численні археологічні знахідки. Навіть сьогодні в цій місцевості можна знайти акулячі щелепи, скам'янілі морські лілії, корали, моллюски. Морське дно нашаровувалося протягом багатьох віків. Нині осадові породи кам'яновугільного періоду на Донбасі знаходять на глибині майже одинадцять кілометрів.

Яким же чином дерева, які були сховані глибоко в надрах землі, виявилися майже на її поверхні? Учені вважають, що на поверхню скам'янілі рештки стовбурів і пнів піднялися приблизно сто сімдесят мільйонів років тому. Тоді на Землі йшов інтенсивний процес гороутворення, який різко змінив рельєф місцевості, і гірські породи з силою виштовхували скам'янілі дерева на поверхню.

«Кам'яний ліс» у донецьких степах – хоча й рідкісне, проте не єдине місце у світі. Шари породи виходять на поверхню землі й оголюють скам'янілі стовбури на всіх континентах у багатьох країнах. Аналогічні релікти знайшли в пустелях Монголії й Північної Америки. Їх можна спостерігати й на грецьких островах, і в Єгипті, і в Судані. І скрізь ці унікальні пам'ятки історії Землі є національним надбанням держави, знаходяться під її охороною, притягують масу туристів. А в Південній Америці й Австралії і сьогодні ростуть вічнозелені араукарії з гострим пласким листям, лускатою корою й плодами–шишками, які придатні для харчування. Але таких дерев на планеті налічується дуже мало.

(450 слів)  3 енциклопедії

ДПА - 2015. Переказ. Український центр Європи

Це гарне місце. Води Тиси і дорога, що в'ється вздовж неї, малюють на землі витончений античний візерунок; щільно вкриті лісом гори підходять близько і круто, створюючи вра­ження не тільки захищеності, а й відчуженості від світу, на­віть найближчого. Встановлення кілька років тому скромного знака «Центр Європи» в кількох кілометрах від закарпатсько­го міста Рахова стало не тільки одним з проявів незалежності України, а, може, навіть демонстрацією її приналежності до Заходу і висловом певної претензії на цю приналежність.

Однак при згадці про український центр Європи іноземці зазвичай здивовано знизують плечима і, не зупиняючись, пе­реходять на інші теми. Чому? Та тому, що центр Європи, як знає кожен громадянин світу, - то щось зовсім інше, ніж ма­ємо сьогодні в Україні: достаток для більшості людей, консти­туційні свободи, чисті й прикрашені, як світлиця у гарної господині, міста, сяюча мережа довершених доріг...

Однак зазирнімо в майбутнє. Що буде з нами, з Європою, зі світом через сто, двісті років? Історія однозначно свідчить, що найнепохитніші для сучасників тієї чи іншої епохи реалії життя можуть зникати зовсім або переживати неймовірні ме­таморфози. Одні, колись нікому не відомі, міста й країни на­бувають значення і могутності, інші відходять у небуття або втрачають свою колишню світову велич. Скажімо, на початку XVII століття на карті світу ще не було такого міста, як Нью-Йорк, який сьогодні є фінансовим центром усього світу. А приблизно в той самий час зійшла нанівець військова й торго­вельна могутність Венеції з її непереможним флотом і перепов­неними золотом банками. Захід же обертався тоді навколо Парижа, Лондона, Амстердама, Відня. Останні два міста не зберегли до наших часів свій колишній світовий вплив. Сьо­годні «все тече, все змінюється» й «усе минає» так швидко, як ніколи раніше. Проте сучасники не здатні не тільки адек­ватно оцінювати, а й помічати ті зміни. Це потім історики майбутнього все розкладуть по полицях, а про нас казати­муть: «Сліпі, сліпі, сліпі».

Протягом тисячоліть центри торгівлі, промисловості, куль­тури мігрували з однієї країни до іншої - з одного міста до ін­шого, бо політика, наука і культура творилися переважно в містах. Чи завжди буде саме так? Здається, що людям уже трохи набридло жити в натовпі й на асфальті мегаполісів.

І чому б не уявити, що через недовгий час фактичними центрами життя і творчості людства стануть саме такі оази в урбаністичних джунглях, як наші Карпати? Місця, яких у Європі залишилося не так уже й багато. Місця, де до горизон­ту котяться блакитні хвилі карпатських хребтів, на схилах яких плавають хмарки; де по дну кожної ущелини біжить між щедро заквітчаними берегами прозорий примхливий «по­тічок»; де на поверхню землі всюди пробиваються до послуг мандрівників джерельця холодної смачної мінеральної води, а всі найвищі й найкрутіші галявини так ретельно оброблені косарями, що можуть змагатися з бірюзовими британськими газонами. Якщо ми збережемо це Богом дане нам багатство, то воно має всі шанси стати в недалекому майбутньому справж­нім і дуже привабливим «Центром Європи».

                                                                                  (458 слів) За К. Ґудзик