Svit Molodi (Експериментальна школа «Світ Молоді»)20 порад для викладачів, як зробити процес навчання ефективнішим
Ми знаємо, наскільки усі викладачі завантажені роботою, тому замість радити прочитати книжку Джулі Дірксен «Мистецтво навчати. Як зробити будь-яке навчання ненудним та ефективним», підготували для вас її конспект!
20 порад для викладачів від Джулі Дірксен – автора і розробника «електронних» навчальних курсів
- Ефективність процесу навчання залежить не від матеріалу, а від того, яким чином цей матеріал подається.
- Якщо учень знає, що робити, але чомусь не робить цього, значить, у нього недостатньо мотивації.
- Те, як ви конструюєте процес навчання, може вплинути на поведінку учнів. Нещодавно було проведено дослідження, в рамках якого учасники отримали списки завдань. Єдине, що відрізняло два види списків, - шрифт. Треба було визначити ступінь складності завдань. Завдання, викладені простішим шрифтом, були класифіковані учасниками як легші. А група, якій довелося розбирати більш складний для читання шрифт, відповідно, оцінила завдання як складніші.
- Дайте учневі можливість побути викладачем. Учні отримають більше користі, якщо поділяться своїми знаннями, а вам не доведеться бути єдиним джерелом інформації та енергії.
- Зміни - це процес, а не подія. Не варто чекати на повне розуміння матеріалу відразу після першого пояснення.
- Тимчасові невдачі і роздратування - частина процесу.
- Знайдіть час для того, щоб учні працювали над своїми власними завданнями. Звичайно, у вас можуть бути якісь стандартні вправи або завдання, які обов'язкові для всіх, але прогрес виявиться набагато відчутнішим, якщо учні зможуть працювати над завданнями, які вважатимуть більш значимими для себе.
- Не змушуйте їх ненавидіти вас. Не перетворюйте процес навчання в муштру.Справді, не робіть цього. Якісь частини курсу можна, наприклад, пропонувати на вибір або для домашнього вивчення.
- Уникайте розлогих пояснень і міркувань. Можливо, теорія здається вам приголомшливо цікавою, але учні можуть просто перестати слухати. Віддавайте перевагу конкретним прикладам і завданням, які безпосередньо пов'язані з життєвими ситуаціями.
- Пам'ятайте, що коли ми кажемо «цікавий», маємо на увазі «цікавий для учнів».
- Ставте запитання. Набагато складніше «відключитися», якщо доводиться думати над відповіддю.
- Ставте цікаві запитання. Якщо на запитання, яке ви ставите, відповісти можна за допомогою Google, до категорії цікавих його віднести не можна. По-справжньому цікаві запитання вимагають від учнів застосування отриманої інформації, а не просто її вилучення з пам'яті. Запитання на знання матеріалу ніколи не були особливо цікавим завданням, але в наш час інформації і технологій вони перетворюються на порожню витрату часу.
- Спробуйте заінтригувати учнів. Чи можете ви придумати якусь таємницю, яку потрібно розгадати? Цікаво подати інформацію? Почати заняття з природознавства з питань, наприклад: «Чому у Сатурна є кільця? І чому у жодної іншої планети в Сонячній системі їх немає?»
- Якщо група учнів знає, що попередня група чи клас впоралися із завданням, ймовірність того, що вони теж встигнуть його виконати, вища.
- Додайте різноманітності. Чергуйте презентації, вправи, різні види медіа.
- Контекст, контекст і ще раз контекст. У процесі навчання корисно створювати контекстуальні зачіпки, які дозволять учням краще запам'ятати матеріал.
- Розкажіть історію. Учні на диво добре запам'ятовують цікаві історії, особливо ті, що викликали у них сильні емоції.
- Завжди намагайтеся пробувати в процесі викладання щось нове.
- Жартуйте!
- Нагороджуйте. Дослідження, в ході яких учасники отримували очікувані і несподівані нагороди, показали, що активність у структурах мозку, відповідальних за передчуття і реакцію на заохочення, вища, якщо нагорода буде несподіваною. Тобто реакція на несподівану нагороду набагато сильніша, ніж на ту, про яку людина вже знає.
