Нобелівську премію з літератури отримала Світлана Алєксієвич, родом з Івано-Франківська.Де б ми не були, якою б мовою не говорили і не писали - ми завжди залишаємось українцями!Вітаю!
Шведська академія визначила цьогорічного лауреата Нобелівської премії з літератури Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на сайт Нобелівської премії
«Чтобы сохранить себя, нужно много мужества»
За матеріалами http://izvestia.ru/news/592733
Нагорода присуджена їй "за поліфонічні твори, пам'ятник стражданням і мужності в наш час".
Алексієвич народилася в українському місті Станіславі, яке тепер зветься Івано-Франківськом. Найзнаменитішим її твором є роман "У війни не жіноче обличчя". Її перу належать також романи "Цинкові хлопчики", "Чорнобильська молитва", "Останні свідки". У 2013 р. видала останній на сьогодні роман "Час секонд хенд". Нобелівський комітет відзначив її глибокий і докладний опис радянської і пострадянської дійсності.
Нагадаємо, торік престижну нагороду отримав французький романіст Патрік Модіано. Нобелівський комітет відзначив літератора "за мистецтво пам'яті, за допомогою якої він передає найнеймовірніші людські долі і розкриває життя в окупації".
Сума Нобелівської премії цього року становить 953 тис. дол. Цьогоріч ім'я лауреата премії вперше називала жінка – постійний секретар Нобелівського комітету Сара Даніус.
Зазначимо, що цього тижня вже були оголошені імена володарів усіх премій у різних галузях природничих наук. "Нобелівку" з фізіології і медицини розділили троє вчених – одну половину в рівних частинах отримали Вільям С. Кемпбелл (США) і Сатоші Умура (Японія) за відкриття нових способів лікування захворювань, викликаних хробаками-паразитами, а друга дісталася Юю Ту (Китай), яка відкрила новий спосіб лікування малярії. В області фізики відзначено Такаакі Кадзіту (Японія) і Артура МакДоналда (Канада) за дослідження нейтрино та експерименти з виявлення маси цієї елементарної частинки. Серед хіміків нагороду отримали Томас Ліндоль (Велика Британія), Пол Модріч (США) і Азіз Санкар (США) за відкриття механізмів репарації клітинами пошкоджених ділянок ДНК.
Варто зазначити, що Нобелівська премія з літератури вкрай рідко ділилася між декількома людьми. За всю історію її існування (з 1901 р.) таке траплялося лише чотири рази: у 1904 р. її поділили французький поет Фредерік Містраль та іспанський драматург Хосе Ечегарай-і-Ейсагірре; в 1917 р. нагорода дісталася двом датським письменникам – Карлу Г'єллерупу і Хенріку Понтоппідану; в 1966-му одну половину суми отримав ізраїльський письменник Шмуель Агнон, а другу – німецька поетеса Неллі Закс; в 1974 р. нагорода залишилася у Швеції і була розділена між письменниками Ейвіндом Юнсоном та Харрі Мартинсоном.
Всього з моменту заснування Нобелівської премії з літератури її отримали 112 осіб, включно із сьогоднішньою лауреаткою. Премія за 2015 р. стала 108-ю за рахунком. Лише двічі письменники відмовлялися приймати "нобелівку". У 1958 р. так вчинив російський поет, письменник і перекладач Борис Пастернак, на якого почали тиснути представники Спілки письменників СРСР (цькування літератора залишило в історії фразу-мем "не читав, але засуджую"), а в 1964 р. нагороду не прийняв французький екзистенціаліст Жан-Поль Сартр, заявивши, що бажає залишитися незалежним і не зобов'язаним жодному соціальному інституту.
Жінок-літераторів, які отримали Нобелівську премію, до сьогодні було всього 13, включно зі шведською казкаркою Сельмою Лагерльоф і найстарішою лауреаткою в цій області – британкою Доріс Лессінг (на момент присудження нагороди у 2007 р. їй було 88 років). Наймолодшим же літератором, який отримав "нобелівку", був британець Редьярд Кіплінг (він отримав нагороду у віці 42 років).
Найчастіше Нобелівську премію в галузі літератури присуджували за твори англійською мовою (27 разів), потім йдуть автори, які писали французькою (14 разів), німецькою (13 разів), іспанською (11 разів) і шведською (7 разів) мовами. Більшість володарів нагороди творили у прозі – прозаїків серед лауреатів до сьогодні було 76 осіб.
Найнесподіванішим лауреатом літературної премії Нобелівський комітет назвав британського прем'єр-міністра Уїнстона Черчілля за те, що його часто помилково вважають володарем премії миру. Насправді нагороду він отримав як письменник у 1953 р. "за високу майстерність творів історичного і біографічного характеру, а також за блискуче ораторське мистецтво, за допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності".
Лише 8 письменників отримали премію за якийсь конкретний твір. Комітет частіше відзначає всю творчість літератора загалом. Ось список романів, які принесли своїм авторам престижну нагороду: Теодор Моммзен "Римська історія" (1902), Карл Шпіттелер "Олімпійська весна" (1919), Кнут Гамсун "Соки землі" (1920), Владислав Реймонт "Мужики" (1924), Томас Манн "Будденброки" (1929), Джон Голсуорсі "Сага про Форсайтів" (1932), Роже Мартен дю Гар цикл романів "Сім'я Тібо" (1937), Ернест Хемінгуей "Старий і море" (1954) і Михайло Шолохов "Тихий Дон" (1965).
Джерело: http://ua.112.ua/svit/nobelivska-premiia-z-literatury-2015-263594.html
