ВОДОГРАЙ: листопада 2015

субота, 28 листопада 2015 р.

Історичні події » 27 листопада 1932 р.

За матеріалами сайту: http://uahistory.com/topics/events/3257

27 листопада 1932 року на привокзальну площу зігнали усіх мешканців станиці Полтавської на Кубані. Прийшов поїзд, викотили з нього кулемети, висипали солдати, виніс свою тушу Лазар Каганович.

«Казаки, — закричав він, — сдавайте хлеб по-хорошему. Спрятали вы его, знаем. Но мы и приехали сюда, чтобы трахнуть вас как следует!»

Натовп мовчав, потім почулося: «А ты не пугай. Мыужопужатые! Мы уже бачылы такых, як ты!»

Лазар Мойсейович продовжив: «Значит так?! Ну, казаки, пожалеете об этом, и очень!»

Населення станиці Полтавської — нащадки переселених царицею Катериною ІІ на Кубань запорожців (за переписом 1926 року, в Полтавській було 14306 жителів, з яких 10985 назвалися українцями).

Тут існував перший Всеросійський український педагогічний технікум, викладачем і директором якого був Микола Міхновський. І хоч в УСРР було оголошено українізацію, уряд не раз відмовлявся фінансувати «шкідливий» педтехнікум.

Наступного ранку, 28 листопада 1932 р., більшовики підігнали пустий ешелон, загнали туди силоміць і старих, і малих, вивезли в Сибір усе українське населення кубанської станиці Полтавська.

Навіть назву станиці змінили: «Нет больше «черной станицы» Полтавской, а есть цветущая станица Красноармейская».

До Полтавської відрядили ідейно перевірених учителів (комуністів і комсомольців). Хати виселених українців зайняли переселенці-колгоспники з Уралу, звільнені в запас червоноармійці й ветерани ОДПУ.

Ганна Черкаська.Звук [ґ]

http://uahistory.com/topics/language_fun/3206: До ХVІІ ст. звук [ґ] відтворювався на письмі буквосполученням кг: кгрунт, Кгедимин.

Вперше ця буква з’явилася у «Граматиці» Мелетія Смотрицького – викладача Київської братської школи –...

ГАННА ЧЕРКАСЬКА, краєзнавець, вчитель, журналіст: ВИДАТНІ ЛЮДИ: Нащадок Івана Котляревського

ЗНАЙ НАШИХ!
Проти ночі на 27 листопада 2012, в середу, зупинилося серце 82-річного письменника Івана Білика, нащадка Івана Котляревського. Родичі знайшли його вранці...
c084fdd56383f530c369da188fea2e18

Як уникнути професійного вигорання?

Комунікативна культура педагога.

Конкурс "Народний спікер"

Хмарні технології на уроках та в позаурочний час

пʼятниця, 27 листопада 2015 р.

За компанію і жид повісився: походження вислову

"За компанію і жид повісився..."
Існує така легенда про походження цього крилатого вислову.
Компанія- казан у запорізьких козаків. Він мав велике значення для козаків, як хоругва чи литаври. З одного казана їли всі.

Одного разу, коли козаки вирішили виступити в похід, виявилось, що немає грошей. Тоді вони позичили гроші в жида, заклавши свій котел з золота - "компанію". Той дав гроші, не шкодуючи, бо вважав, що козаки не повернуться живими, і продав той котел іншим купцям. А от і ні, похід вдався, козаки повернулися з багатою здобиччю. Як тільки жид забачив їх, то побіг і повісився, злякався, що з нього спитають за компанію. Звідси й пішло - "за компанію і жид вдавився".

Є ще й інші версії.

- Був на Січі кухоль, та й не малих розмірів, золотий був, та прикутий до стіни, а звався "кумпанія" (майже як компанія). Козаки з нього горілку пили, пило все товариство, тобто компанія. Одного разу коли козаки сп'яніли та полягали спати, жид з місцевої корчми, що на Січовому передмісті, вирішив ту "кумпанію" вкрасти, тягнув-тягнув, а від стіни відірвати не міг, а так як цеп був до стіни прикутий високо, вирішив стати на ослінчик, щоб зручніше було, але цей нахаба-незграба зачепився головою за цеп, ослінчик упав, і бідолаха повис на ньому - повісився.
Після цього й пішло - "Жид за компанію повісився".

- У турецьких яничар була святиня- великий мідний казан. Кожен, хто без належної поваги ставився до казана чи варива, міг позбутися голови. Тоді запорозькі козаки зробили для себе казан із чистого золота й назвали його "кумпанія". Кухарем при цій кумпанії був той самий жид. Під час одного з нападів на Січ вороги вкрали золотий казан, і тоді жид повісився зі страху.

- Було це ще за часів Великого Жидівського Храму.
У храмі була золота посудина, де зберігали вино, називалася "кумпанія". Одного разу її хтось вкрав. Жид, який тоді був "на вахті", від страху повісився.

Версій дійсно існує багато, але всі вони зводяться до того, що кумпанія, компанія - це казан, чаша, цінний посуд, який не зберіг або викрав жид.