Архів блогу

субота, 1 вересня 2018 р.

ДЕНЬ ЗНАНЬ. Хто був першим українським поліглотом? Цкаве про наших...

Ганна Черкаська: ДЕНЬ ЗНАНЬ. Хто був першим українським поліглотом? Цкаве про наших...




– Василику, ти не ображайся: не ковтачем пилюки, а поліглотом тебе назвали. Поліглот – це людина, яка знає багато мов: від «poli» – багато, «glotta» – мова [від грец. πολύγλωττος — багатомовний].

Спочатку поліглотами називали тих, хто знав більше двох мов. Наприклад, першим українським поліглотом можна вважати сина Ярослава Мудрого – Всеволода, який «дома сидя, изумееше пять язик». Князь Всеволод Ярославович, він же Андрій, із цікавості вивчив, крім рідної давньоукраїнської, грецьку, латину, німецьку, половецьку й угорську.

Його далекий родич, Ярослав, батько знаменитої Ярославни-Єфросинії, знав вісім мов, тому його назвали Осмомисл.
Композитор Бортнянський знав п’ять мов.
Сімома мовами ще у молодості володів Богдан Хмельницький.
Мазепа Іван спілкувався вісьмома мовами.
Згодом поліглотами почали називати знавців більше десятка мов.
Такими поліглотами були: українські вчені Юрій Кондратюк, Іван Пулюй, які знали 15 мов; Петро Капиця, Сергій Корольов – 5-6 мов.
Поет Григорій Кочур знав більше 30-ти іноземних мов.
Із 20 мов перекладав Микола Лукаш.
Михайло Драй-Хмара знав 19 мов. Це майже всі слов’янські (адже його спеціалізацією як ученого було слов’янознавство): українська, російська, білоруська, польська, кашубська, чеська, сербська, хорватська, болгарська. Знав Михайло Драй-Хмара низку давніх мов — старослов’янську, старогрецьку, латину, санскрит. Знав новітні європейські мови — румунську, французьку, німецьку, італійську, фінську. Останньою мовою, яку вивчав Михайло Панасович, стала англійська.
Григорій Сковорода володів десятком мов; щоб глибше зрозуміти Біблію, він вивчив давню гебрейську мову.
Іван Франко знав 14 мов. Він писав до всіх газет Європи. Його переклади складають 8 томів.
Леся Українка жодного дня не ходила до школи, а знала 14 мов, навіть перекладала зі староєгипетської та давньоіндійської.
От усі ви римували: «Тичина – кирпичина», а Павло Тичина знав 18 мов. Він – один із небагатьох у Союзі, хто знав мови титульних націй усіх республік. Приїздив у гості – і спілкувався мовою хазяїнів.
У Наталени Королеви було 12 робочих мов. Її докторська дисертація була пов’язана з мовою давніх папірусів. Вона автор українсько-чесько-французького словника.
Ну, клас!
До речі, доктор Гарольд Уїльямс із Нової Зеландії вільно говорив 58 мовами. Коли Гарольд Уїльямс відвідував Лігу Націй у Женеві, спілкувався з кожним делегатом його рідною мовою.
– А хто ж най-най поліглотний? – озадачив мене Васильчик.
Найбільшим поліглотом був німець Шютц із Франкфурта – на – Майні, який розмовляв 270 мовами.
Данський учений XIX століття Расмус Христіан Раск знав 230 мов, об`їхав увесь світ і уклав 28 словників.
В Україні професор Львівського університету Андрій Гавронський знав 140 мов, близько сотні робочих мов мав учень Агатангела Кримського – Омелян Пріцак. Андрій Білецький працював, використовуючи 90 мов. 68 чи ще більше знав Агатангел Кримський. Усі європейські мови знали історик Володимир Піскорський, поет Майк Йогансен.
Моєму Васькові як заціпило, а потім він вичавив:
– Та я ні за які гроші не написав би назви 270 мов. Мабуть, я пилеглот: запорізьку пилюку ковтаю, а жодної мови толком не знаю.

середа, 11 липня 2018 р.

НОВИНИ ОСВІТИ: МОН затвердило Положення про електронний підручник


Міністерством освіти затверджено Положення про електронний підручник, відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Документ визначає вимоги до змісту, структурних компонентів та функціонування електронного підручника.
Передбачається, що е-підручник може бути створений у вигляді самостійного програмного забезпечення або файла, що відтворюється за допомогою іншої комп’ютерної програми.
Система завдань, наведених в е-підручнику, має забезпечувати диференційований та компетентнісний підходи до навчання, індивідуалізацію освітнього процесу, в тому числі містити завдання для самооцінювання, групової роботи, відкриті запитання, дослідницькі, пізнавальні, творчі завдання, завдання для самостійної роботи тощо.
Автори положення про е-підручники зазначають, що вони сприятимуть підготовці підростаючого покоління до життя в інформатизованому суспільстві та підвищуватимуть ефективність навчання шляхом впровадження засобів інформатизації.