вівторок, 31 жовтня 2017 р.

Не тільки росіяни намагались знищувати УКРАЇНСЬКУ МОВУ!

неділю, 29 жовтня 2017 р.

Лимит для расстрелов в УССР составлял 26150 человек, но его увеличили втрое

Ліміт для розстрілів в УРСР складав 26150 чоловік, та його збільшили втричі

четвер, 19 жовтня 2017 р.

Атестації шкіл відмінено вже, а директори самі можуть призначати і звільняти вчителів – роз’яснення МОН щодо закону (ДОКУМЕНТ)

Міністерство освіти і науки надало роз’яснення щодо виконання деяких норм нещодавно ухваленого закону – зокрема, про атестації шкіл, конкурс директорів, фінансові звіти та багато іншого. Про це йдеться у листі-роз’ясненні "Щодо нагальних питань впровадження Закону України “Про освіту”, з яким можна ознайомитися тут.

Атестація закладів освіти

У листі-роз’ясненні написано: “Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.

Це означає, що місцеві органи влади вже не мають права проводити атестації, оскільки новий закон “Про освіту” виключив атестації шкіл з переліку повноважень місцевих органів влади та з форм державного нагляду (контролю).

“Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні”, – зазначають у МОН.

Отже, Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 2015 р. № 67, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за № 173/26618, буде визнано таким, що втратив чинність.

Свобода директорів

Добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів було вилучено з переліку повноважень Ради міністрів АРК, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти (частина 3 стаття 37 закону “Про загальну середню освіту”).

З моменту набрання чинності закону “Про освіту” оголошувати конкурси на вакантні посади педагогічних та інших працівників повинен директор. Він же може призначати та звільняти їх з посад.

Публічність фінансування

У листі МОН зазначено, що вже з 28 вересня 2017 року всі заклади освіти зобов’язані публікувати фінансові звіти на своїх або сайтах засновників. Якщо школа обслуговується центральною бухгалтерією, то МОН рекомендує останній передавати закладам освіти всі необхідні документи для подальшого оприлюднення згідно з вимогами закону.

Також у Міносвіти звертають увагу, що згідно з частиною 1 статті 68 Закону органи управління освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог Законів України “Про доступ до публічної інформації” та “Про відкритість використання публічних коштів”.

Це має бути зроблено “у спосіб, що забезпечує вільний безоплатний доступ до неї, можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації” та “у вигляді наборів даних (електронних документів), організованих у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання”.

Внутрішня система забезпечення якості освіти

Відповідно до частини 3 статті 26 закону, роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти організовує керівник закладу освіти.

“Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи”, – зазначено в документі.

Це стосується і академічної доброчесності. Частини 7 та 8 статті 42 нового закону дозволяють закладам освіти вже визначати конкретні види академічної відповідальності за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок встановлення фактів порушення академічної доброчесності. Це все можна зробити через зміни до внутрішнього положення.

Інклюзивні класи

Також у міністерстві наголошують на правах дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, у разі звернення такої особи або її батьків, інклюзивна та/або спеціальна група чи клас має створюватись в обов’язковому порядку.

Згідно з пунктом 3 1 статті 48 Закону України “Про загальну середню освіту’, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації і органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2018 року забезпечити:

1. Зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків.

2. Створення обласних (міських – у містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських(районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації дійсної мережі психолого-медико- педагогічних консультацій.

“Звертаємо увагу на те, що постановою Уряду від 12 липня 2017 р. № 545 вже затверджено Положення про інклюзивно-ресурсний центр. З урахуванням редакції пункту 3 1 статті 48 Закону України “Про загальну середню освіту” до цього Положення будуть внесені відповідні зміни”, – йдеться в листі-роз’ясненні.

Ліцензування

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення’, заклади освіти, які вже діяли на момент набрання чинності нового закону, отримують ліцензію на провадження освтіньої діяльності без проходження процедури ліцензування.

Тому обласні та Київська міська державна адміністрації мають повідомити заклади освіти про дати та порядок отримання ліцензій та видати їх (окремо на кожен рівень освіти, що визначений частиною 2 статті 10 закону) без процедури ліцензування.

У МОН рекомендують цим органам влади ухвалити відповідні рішення та оприлюднити їх на своїх офіційних сайтах.

Конкурс директорів

У МОН зазначають, що конкурс директорів має проводитись для посад, що стали вакантними після набрання чинності нового закону. Тобто звільняти директорів, які зараз працюють, та набирати нових ніхто не буде.

Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого МОН. Типове положення наразі розробляється.

“Звертаємо також увагу на те, що тимчасова відсутність затвердженого Міністерством зазначеного вище типового положення (наразі розробляється) не зупиняє дію норми Закону щодо призначення керівника закладу загальної середньої освіти на посаду винятково за результатами конкурсного відбору”, – написано в листі-роз’ясненні Міносвіти.

Тому директорів державникх закладів освіти мають обирати за результатами конкурсу, проведеного на підставі Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 827.

Водночас керівників комунального закладу освіти мають обирати на основі конкурсного відбору, що має бути проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу.

“Крім того, у пункті 3 зазначеної постанови органам місцевого самоврядування було рекомендовано “з урахуванням Порядку, затвердженого цією постановою, визначити протягом місяця процедуру призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору”, – додають у МОН.

За матеріалами онлайн-ресурсу: http://nus.org.ua

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/10/18/roz%E2%80%99yasnennya-mon-shhodo-zakonu-(dokument)/

ВОДОГРАЙ: НОВИНИ ОСВІТИ: ДО ШКІЛ ПРИЙДУТЬ «РЕВІЗОРИ»: ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЯ ДИРЕКТОРАМ ТА ВЧИТЕЛЯМ

НОВИНИ ОСВІТИ: ДО ШКІЛ ПРИЙДУТЬ «РЕВІЗОРИ»: ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЯ ДИРЕКТОРАМ ТА ВЧИТЕЛЯМ

ДО ШКІЛ ПРИЙДУТЬ «РЕВІЗОРИ»: ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЯ ДИРЕКТОРАМ ТА ВЧИТЕЛЯМ

В Україні буде створено Службу якості освіти, що проводитиме аудит шкіл кожні 10 років.

що це означає і як буде працювати?

Що це таке?

На базі Державної інспекції навчальних закладів створюють Державну службу якості освіти. Вона проводитиме аудит шкіл — перевірятиме роботу директорів та вчителів.

А як зараз?

Зараз школи перевіряють місцеві управління освіти. Ці ж установи обирають директорів шкіл та формально призначають вчителів. Тобто фактично управління перевіряли свою ж роботу — власні рекомендації, норми та накази. Зараз Міносвіти бачить у цьому конфлікт інтересів.

Добре, а в чому різниця?

Створюється незалежна установа, яка жодним чином не буде втручатися в діяльність навчальних закладів. Лише один раз на десять років представники обласних відділів служби будуть проводити зовнішній аудит.

Слід розуміти, що це не є інспекцією. Це перевірка дотримання норм і стандартів. Під час аудиту «ревізори» будуть дивитися, чи оптимально та ефективно працює школа як механізм, даватимуть поради як покращити ці процеси.

Серед аудиторів будуть найкращі педагоги та управлінці. Вони оцінюватимуть, як директор приймає рішення, чи відповідають вони законодавству та передовим рекомендаціям, чи всі вчителі ознайомлені із системою оцінювання учнів, чи є чинна система прозорою.

Також в аудит буде включена оцінка батьків: наскільки для них навчальний процес і перебування в школі є комфортними та приємними.

Ого. Аж раз на 10 років?

Так, це звичний термін для освітян. Зараз перевірки також відбуваються раз на десять років.

Аудит можна провести і позачергово на вимогу місцевої влади чи наглядової або педагогічної ради школи. Останній пункт дуже важливий, адже з’являється інструмент впливу вчителів на політику навчального закладу.

Що це означає для шкіл?

Будуть розроблені стандарти та норми, затверджені найкращі практики управління й організації навчального процесу. Школи знатимуть, на що їм треба орієнтуватися в системі підвищення кваліфікації педагогів, управлінських рішеннях, організації навчального процесу.

Ок. Пройшов аудит. І що далі?

Після проведення аудиту надається висновок про якість освітньої діяльності навчального закладу, його внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу.

Результати аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (якщо такий є), засновника (крім засновника приватного закладу освіти) та органу, що здійснив аудит.

А якщо ми отримали негативний результат, що буде?

Якщо аудит виявив невідповідність діяльності закладу законодавству, надається строк для усунення порушень. Тривалість визначається в кожному випадку індивідуально. Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника школи або навіть її закриття чи реорганізації.